10-14 лютого 2025 року у Львові відбулася третя частина першого модуля тренінгу для
викладачів університетів та аспірантів в рамках проєкту «Збереження архітектурної спадщини в час
війни: українська модель». Захід організовано Харківською школою архітектури у співпраці з Heritage
Management Organization, ТОВ «Skeiron», НУ «Львівська політехніка» та фінансується Грантовою
програмою Американського посольства в Україні. Від кафедри містобудування та урбаністики
ФАБДПМ ЧНУ ім. Ю. Федьковича у тренінгу взяла участь Катерина Герич, а від кафедри архітектури та
збереження об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО - Євген Попович.
Проєкт «Збереження архітектурної спадщини в час війни: українська модель» спрямований на
навчання нового покоління українських архітекторів-реставраторів, а також на розвиток нових
методик документації та моніторингу історичних об'єктів. Загальна тривалість проєкту – 2 академічні
роки. Протягом чотирьох семестрів будуть проведені курси для студентів та викладачів архітектурних
факультетів. Тривалість проєкту для викладачів – один академічний семестр. Програма передбачає
навчальні модулі, присвячені сучасним цифровим технологіям та методикам дослідження, 3D
документації, аналізу спадщини та ін. темам, які сприятимуть ефективному збереженню
архітектурних пам'яток. Детальніше про проєкт можна дізнатися на сайті ХША:
https://kharkiv.school/mizhnarodni-proyekty/ .
Перший модуль курсу складався з трьох частин:
1. «Фотограмметрія та 3D моделювання на основі зображень» (лектор – д-р Корнеліс Стал)
27-31 січня 2025 року відбулися онлайн-сесії, присвячені основам фотографії та фотограмметрії.
Учасники вивчали принципи зйомки та обробки фотоматеріалів для генерації 3D-моделей, а також
знайомилися з програмним забезпеченням, що використовується для цифрової реконструкції
історичних об'єктів. Особлива увага приділялася питанням точності та практичного застосування
отриманих моделей у сфері реставрації.
2. «GIS та управління (просторовими) даними» (лектор – д-р Гай Джораєв)
3-7 лютого 2025 року учасники тренінгу вивчали принципи роботи геоінформаційних систем (GIS)
та їх застосування в управлінні даними про культурну спадщину, методам оцифрування історичних
документів, забезпеченню відкритого доступу до цифрових архівів, а також використання GIS у різних
галузях науки. Програма включала вивчення основного програмного забезпечення, навчання
створенню картографічних продуктів, застосування в документації спадщини тощо. Практичні заняття
допомогли учасникам засвоїти алгоритми інтеграції просторових даних у процеси реставрації та
містобудування.
3. «Лазерне сканування. Деформаційний та геодезичний моніторинг» (лектори – Юрій
Преподобний, ТОВ «Skeiron» та експерти Національного університету «Львівська політехніка»)
10-14 лютого 2025 року у Львові проходила очна частина тренінгу, присвячена сучасним методам
деформаційного і геодезичного моніторингу, лазерного сканування для документації архітектурної
спадщини. Учасники прослухали детальні лекції про новітні інструменти та методи моніторингу,
взяли участь у польових роботах, де на практиці застосовували знання зі збору та обробки даних про
стан архітектурних об'єктів. Окрема увага була приділена інтеграції отриманих даних у процеси
реставрації та реконструкції. Заключним етапом стало представлення учасниками власних
напрацювань, обговорення отриманих результатів та формування планів для подальшої роботи у
сфері збереження спадщини.
Під час панельної дискусії «Архітектурна освіта для потреб країни під час війни: навчання
захисту та відновлення архітектурної спадщини України» разом із запрошеними спікерами: проф.
Олегом Рибчинським, Тетяною Балуковою та Юрієм Преподобним учасники мали можливість
обговорити: способи відновлення пам'яток, роль міста у відновленні спадщини, способи сприяння
взаємодії різних «акторів» у відбудові спадщини (архітектор, міська влада та ін.). Окрім цього,
учасники панельної дискусії обговорили питання про те, як університети формують світогляд
студентів, які зможуть сказати «ні» неякісним реставраційним роботам тощо.
Перший модуль програми тренінгу дозволив учасникам отримати не лише важливі теоретичні
знання, а й практичні навички роботи з сучасними цифровими інструментами та методами аналізу

архітектурної спадщини, що є надзвичайно важливим в умовах сучасних викликів та повоєнного
відновлення країни.